Якщо говорити про історичну пам'ять, до якої ми начебто повертаємося, але яка до нас ніяк не може повернутися, то тут Олександр Поліщук сам один робить більше,аніж вся українська влада. Він наче останній воїн Помпеї вріс ногами в прабатьківську землю, стоїть на варті і здається, у світі нема такої сили, щоб могла похитнути його з місця. Він належить до тієї когорти людей, про яких кажуть, що на них усе тримається. Наша з ним розмова відбулася в самому серці українства, в селі Трипілля, що поблизу Києва, в музеї Трипільської культури, директором якого пан Олександр являється і який сам створив.

- Пане Олександре, останім часом доводиться багато чути різних думок з приводу того, якою має бути ідеальна модель суспільства. Вчені сперечаються, оперуючи такими поняттями як матріархат, патріархат, гендерна рівність. Але все починається з родини. Яким, на Вашу думку, був сімейний уклад праукраїнської родини?

- Думка про матріархат у древній хліборобській цивілізації виникла з дуже простої причини. В трипільській цивілізації був культ праматері усього сущого. Праматір всього сущого це не є жінка. Це сутність, яка народила, умовно кажучи мовою казок та міфів, глобальне яйце-райце, на основі якого, після того коли воно розкололося, виник той світ, в якому ми сьогодні живемо: з усіма істотами, людьми, матеріальним і не матеріальним світом. Це був первісний міф всієї земної кулі. Він і сьогодні актуальний для тих народів, які живуть в місцях, закритих для цивілізації, в тих, слава богу, недоступних місцевостях, де люди мають розкіш жити природним життям, великою сімейною комуною. 

- Тобто міф про богиню не така уже й єресь?

- Ні, звачайно. Є речі, підтверджені абсолютно глобалістичними знахідками на території України, Молдавії та Румунії, де трипільська культура називається культурою кукутені. На цих територіях знайдено десятки тисяч фігурок праматерів, які відносяться до періоду мамонтів. Ці фігурки зроблені з кістки мамонта, тобто вони походять з докерамічного періоду. В нинішьому Мізині, Костенках, на Воронежчині, в Переяслав-Хмельницькому районі, Канівському районі межиріч знайдено фігурки праматерів. Але що спростовує думку про матріархат, так це те, що у жодної фігурки праматері не було жіночої голови.

Спочатку вона мала голову вужа або змії, в період мамонтів - пташок, бо це були птахоподібні істоти, які завжди мали тіло жінки. Первісна людина бачила, що саме жінка відтворює її як фізичну істоту, саме жінка народжувала  чоловіка чи жінку, але голова у неї не була жіночою, тому що вони не сприймали, що жінка є цією праматір’ю. Це істота, яка має можливість народити, - чоловік не міг народити, - а матріархату ніякого не існувало, як не було того радісного моменту, щоб жінки поганяли чоловіків батогами.

Це була абсолютно гармонійна спільтнота, яка самоорганізовувалась за родинним принципом. Вчені стверджують, що родина у декількох поколіннях жила в одному помешканні, яке поступово розбудовувалося. В трипільській культурі в кожній кімнаті була своя піч, а це значить було своє родинне вогнище.

В кінці третього тисячоліття до Різдва Христового, з лівого берега Дніпра прийшли войовничі племена індо-європейців, арійців-скотарів, а трипільці, у свою чергу, теж проникли на лівий берег. Подібне переміщення-змішання в той час відбувалося постійно. Так в районі Хортиці, в районі Чорного моря біля Одеси, усадівська культура, знайдено поховання, де поховальний обряд здійснений за арійським, індо-європерським каноном в курганах. Бо, як відомо, трипільці своїх покійників спалювали.

- Означте, будь-ласка, географічні і часові межі Трипільської культури.  Коли на вашу думку це було?

- Це лише на мою думку. Я взагалі не претендую на глобальні академічні висновки світових вчених. Притому, світових вчених, починаючи від академіка Рибакова, російського совецького вченого, яка є надзвичайно важливою в цьому питанні, тому що він видав декілька дуже важливих праць під впливом, між іншим, українських вчених, у першу чергу Даниленка, доктора історичних наук. Академік Рибаков у 1965 році, в 1 та 2 номері «Архіології СРСР» опублікував статтю «космогонія ранніх землеробських племен», де повністю розшифровує що і хто такі трипільські племена. Окрім академіка Рибакова було багато дослідників дореволюційних, закордонних, які стверджують, що це було первісне суспільство.

Але ніяке первісне суспільство без політичної волі держави, на території якої воно знаходилось, ніколи не буде виведено як першоджерело чогось. Ніяка спільнота, яка з цього суспільства народилася, не буде вважати себе вторинною, наприклад до території сьогоднішньої України. Не скаже: так, ми вторинні, а от українці первинні. А скажуть навпаки. Так само, як зараз про нас кажуть росіяни, так само, як зараз мовчать про нас італійці, французи, німці, хоча всі вони вийшли з території середнього подніпров’я, тобто сьогоднішньої України. Сама трипільська цивілізація займала величезну територію від Чорного моря, усатівська культура, село Усатово, яке зараз знаходиться безпосередньо в місті Одесі, разом з Молдавією і Румунією, весь правий берег Дніпра до кордонів з сьогоднішньою Польщею (сьогоднішньою, бо в тридцятих роках, коли знайшли там багато поселень, це вже була територія Польщі, і одна з колекцій ще дев’ятнадцятого сторіччя, коли вона не була зафіксована як трипільська, сьогодні знаходиться в Кракові) і лівий дерег Дніпра, далеко в глибину сьогоднішньої Росії.

Біля тисячі гектарів трипільських поселень є на лівому березі Дніпра. Це Переяслав-Хмельницький, це Євминка Чернігівської області, це оті поселення, які трипільці фактично захопили завдяки тому, що скатарі невикористовувати ці землі. Можливо, вони були сильно залісені, може було багато води, де було складно управляти стадами. Дніпро слугував водорозділом між лівим берегом – скотарським, і правим берегом – землеробським, оце був кордон і тільки в третьом у тисячолітті до РХ обидва племені, обидві спільноти почали його переходити. На Хортиці знайдені поселення, де похована людина трипільської доби за обрядом в кургані, а трипільці, ще раз повторюся, спалювали своїх мерців, а навколо лежать трипільські речі. Тобто це трипільці, які, змішавшись з індо-європейцями-арійцями-скотарями, за арійським обрядом ховали своїх мерців у курганах. До цього курганів на трипільській території не було. Після цього велика експансія скотарів пішла на трипільську культуру, сталося величезне смішання двох глобальних етносів, які утворили індо-європейську спільноту.

Надзвичайно цікавий факт: дослідження зроблене вченим Мосенскісом, яке потім лягло в основу його докторської дисертації, яку він зихистив в Київському державному університеті, про трипільську мову. Це дуже важливо, бо в КДУ пробити нову думку просто неможливо.

Щодо розповсюдження індо-європейських племен, то індо-європейці займали величезну територію. Існує точка зору, що Ісус Христос мав можливість бути розіп’ятим на хресті завдяки тому, що був індо-європейцем. Перший подвиг, який здійснив Ісус, це те, що вигнав торгашів з храму «батька мого».

На території Галілеї, де народився І.Х., знайдено глобальну мозаїку християнського храму. На підлозі - зображення І.Х. у вигляді двох рибоколів, оточене вісьмома знаками з написами грецькою мовою. А вісім знаків несуть в собі дві свастики: одна свастика з трипільської миски, якій сьогодні більше п’яти тисяч років, і друга свастика з української сорочки, якій сьогодні сто років. Поясніть, як на початку третього сторіччя нашої ери на території Галілеї виникла формалізована картина, яка підтверджує індо-європейськість І.Х.? Свастика - це не що інше, як ознака індо-європейства, і це зафіксований світовою наукою факт. Є свастика – значить індо-європеєць або арієць, що одне й те саме, бо це тотожні поняття.

- Багато речей, пов’язаних з трипільською культурою, замовчуються. Комусь дуже не хочеться, щоб ми, українці, постали перед світом не як древня нація, а як щось таке, що виникло мало не позавчора, внаслідок якихось непорозумінь. Комусь вигідно показувати нас саме такими. І що нам робити, щоб змітини це?

- Чи знаєте ви, що до тридцять сьомого року більшовики фізично знищили всіх вчених, дослідників трипільської культури? Їх просто розстріляли рішеннями «трійок». Матеріали є в трипільській енциклопедії, виданій за кошти Платонова – Тарути, та деяким чином за моєю ініціативою. Так от, там написано: вчений такий-то, 1933 р., репресований, 1933 р. розстріляний. Чому? Тому що вони були археологами. А що робив археолог? Ходив по полю і щось там копав? Ні. Він докопувався до правди, до дуже незручної для когось правди ким були, є і будуть українці на цій планеті і ким є інші в порівнянні з ними.

- Інакше кажучи: археологія – це ідеологія?

- Звичайно. Історія - це взагалі суто політична наука. Якщо історія не зв’язана з політикою, тоді це не історія. Будь-яка політика завжди накладає свій відбиток на історію. Інакше – немає історії. Це завжди суб’єктив.  А розмови про об’єктивність – це завжди лише розмови, бо «об’єктивність» ця чомусь завжди працює проти нас і у суті своїй завжди є антиукраїнською. 

- Це та «об’єктивна наука», завданням якої полягає не у встановленні істини, а у тому, щоб «поставити нас на місце»?

- Абсолютно. Що стосується української історії, і трипільської культури зокрема, то наша історична наука ще десятирічної давності - це та брехня, про яку домовились толочкісти.

- Але чомусь ця брехня завжди про нас?

- Тому, що ми є глобалістична територія, яка всім потрібна. Ми наче оте яйце, яке завжди розривають на шматки. З одного боку росіяни, з другого боку глобалісти. Хочемо того чи ні, але ми ота пуповина землі, яка й сьогодні є геополітичною.

Той, хто сьогодні заволодіє Україною – заволодіє світом. Хоча у цьому двоборстві російська імперія програє, бо у своїй суті це є ущербна сутність. Але якщо Росія все ж таки переможе, то європейська спільнота загубить свою європейськість.

- Ви назвали дві сили. Але існує як мінімум третя сила. Третій каганат і відродження Хозарської держави, наприклад.

- Існує така небезпека. На жаль, фінансова потуга відомої спільноти така ж незагнуздана та руйнівна, як сама сіоністська ідеологія, антилюдська у своїй суті. Це сутність, яка працює проти всіх. І ця спільнота, на жаль, має можливість керувати процесами завдяки величезним коштам. Якщо ми візьмемо п'ятнадцять найбагатших людей в Україні, то з них дванадцять - євреї. В Росії таких з двадцяти – вісімнадцять.

- В чому ж феномен?

- Вони захоплюють нові території, і вони захоплювали їх завжди. Коли їх вигнали з Іспанії, вони через польського короля захопили території спочатку Польщі української, а потім всю Україну.

- Як у сьогоднішньому непростому світі українцям повернутися до самих себе, не згубити себе? І що повинна робити українська влада, щоб українська людина віднайшла свою справжню сутність?

- Це процес непростий і доволі довгий, але абсолютно реальний. Насправді, досягти цього дуже просто: це повинна бути державна політика тієї державотворчої нації, яка повинна мати своїх ставлеників на найвищих державних посадах. Щоб незалежно від того, хто це – президент, прем’єр чи міністр – він завжди пам’ятав: Україна – понад усе.

Чи українцеві приємно дізнатися, що перша писемна пам’ятка на земній кулі знаходиться в Україна на кам’яній могилі? Що найбільша, наймогутніша в світі трипільська цивілізація знаходиться в Україні? Що перша державність – Аратта, знаходиться в Україні?

- Мабуть українцям не сказали, що цими речами треба гордитися?

- Перш ніж гордитися, спершу треба про це розповісти. Бо цього не знає ніхто. Найзапекліші українські патріоти, як я б їх назвав, теж не знають про це. Треба дати людям знання. В першу чергу, через систему державної освіти. Це повинні бути абсолютно чіткі величезні розділи і акцентуація на цих знаннях в абсолютно усіх навчальних закладах. Повинен бути спеціальний курс, де читається трипільська цивілізація, де розказується, що це цивілізація праукраїнська, з абсолютно науковою, академічною аргументацією. Нічого не треба придумувати, вже все дослідили, уже все є, уже міста-гіганти досліджені, вже все це опубліковано, уже існують теорії трипільської мистецької потуги, але це існує тиражами сто примірників.

- Ваш музей – це крок у цьому напрямку? Крок людини одержимої, яка вірить?

- Люди які зробили цей музей, а це Володимир Лазаренко та Олександр Поліщук, зробили все можливе, щоб з’явився цей музей, і вклали все, що можна було вкласти матеріально. Музей працює півтора року, а почав будуватися п’ять років тому.

Музей створено зусиллями чотирьох засновників. Ідея – Олександра Поліщука, матеріальна підтримка – Володимира Лазаренка, який своїм коштом побудував ці будівлі. Потім художник Анатолій Гайдамака зробив за науковою теорією Юрія Шилова, Володимира Даниленка та академіка Рибакова концептуальну розробку, яку зреалізували в мистецькому рішенні той таки Гайдамака та Поліщук. Ми знали що розмістити і які саме експонати, щоб вони ідеально читалися.

Музей – це два рівні: рівень другого поверху – це показ автентики трипільської цивілізації, надзвичайно могутньої в усіх іпостасях: мистецькому, ідеологічному, сакральному та інше, і зв'язок між шеститисячолітньою давністю та сьогоденням; рівень першого поверху, де знайдено тисячі співпадінь між трипільською цивілізацією і сучасним українством. 

Українці не просто нащадки наймогутнішої, найдревнішої, духовно найрозвиненішої хліборобської арійської цивілізації, з винятковою місією на цій Землі. Ми духовно найзріліші, на чиї плечі покладено відповідальність за долю планети, й сьогодні.

Розмовляв Борис Гуменюк